«Балування» насправді є вигадкою китайських батьків. Коли ви виростаєте і ваше становище погане, батьки можуть виправдовуватися, кажучи, що не несуть жодної відповідальності. Навіть якщо визнають свою відповідальність, то лише тому, що «дуже добре до вас ставилися». Але це цілковита нісенітниця. У нашій культурі завжди не заохочують індивідуалізм. В результаті, ми часто виростаємо неповноцінними людьми, і коли стикаємося з проблемами, ми спочатку не питаємо: «Яку відповідальність я маю нести», а думаємо: «Чия це провина». Люди без незалежного «я» не можуть нести відповідальність. Вони більше звикли перекладати відповідальність на інших. А батьки будуть наводити різні складні причини, чому потрібно слухатися їх. Але в кінцевому підсумку, це лише бажання, щоб ви були слухняними. Коли ви запитуєте їх: «Чому я повинен вас слухати?», батьки скажуть: «Бо я твій батько». І на якій підставі? Тільки тому, що ти мій батько, я повинен тебе слухати? Ця причина абсолютно безпідставна. Але ми часто не можемо з ними сперечатися, врешті-решт, доводиться «вирішувати» через сварки чи насильство. Людина, яка має справжнє «я», зосереджена на своїх почуттях, її вихідна точка в діях – «як я почуваюся». Такі люди живуть енергійно, мають мету і відчувають внутрішній спокій. А ті, хто завжди зосереджені на почуттях інших, постійно піклуються про емоції інших, повільно втрачають себе. Це називається «фальшиве я». Коли ви живете з фальшивим «я» занадто довго, ви навіть можете відчути, що життя не має сенсу.